• кино
  • мелодрама
  • комедия
0+

Амели

Описание

Кожна людина має свій унікальний внутрішній світ. Крім низки сірої буденності він складається із потаємних бажань, спогадів дитинства, речей, які приносять радість і задоволення, а також і тих речей, які дратують і неприємні. У фільмі вони відображені із патологоанатомічною детальністю та документальністю. Не пригадую одразу іншого такого фільму, в якому настільки велика увага приділяється суттєвим дрібницям, з яких насправді і складається наше життя. І все це вулицями Парижу у доволі накрученому сюжеті під французький акордеонний саундтрек Яна Тірсена (Yann Tiersen), у морі фантазії, вигадки та у вихорі дитячої гри. Амелі Пулен (Одрі Тоту) - дівчина із дуже своєрідним, несхожим сприйняттям навколишнього світу. Їй подобається надломлювати ложечкою кірочку десерту, кидати по воді "жабки" пласкими камінцями, занурювати руку у зерно, вона любить помічати деталі, яких не помітив би ніхто, а ще їй не подобається, як у старих чорно-білих фільмах водії не дивляться на дорогу під час їзди. Амелі надзвичайно важко знати своє кохання, навіть якщо те "заховалося" десь недалеко, лишень за декілька кварталів. Так трапилось, що Амелі усвідомила своє призначення і почала вносити змінити в життя інших людей, створювати обставини, щоб впливати на людей. (Тут звичайно проскакує волюнтаристський момент підпорядкування дій людей своїй волі. Але це ж гра). Ось деякі із результатів такої гри: • Один повертається у родинне гніздо • Другий отримує впевненість у своїх силах • Третій виявляє, що у світі існує набагато більше цікавих речей ніж малювання репродукції Моне • Четвертий вірішує подорожувати, щоб побачити світ своїми очима. • П"ятий отримує по заслугам за своєю нахабність. • Шоста отримує звістку від давно втраченого кохання І т.д., і т.п. Так, у грі, Амелі не помічає, як закохується сама. А її кохання, Ніно, в свою чергу любить збирати невдалі та викинуті фотографії Полароїд-Експрес, працює по сумісництву скелетом на атракціонах і консультантом у секс-шопі. Ота от парочка - Мартин і Одарочка. Я переглядав "Амелі" на прем"єрі в "Україні". Чесно кажучи, не сподівався на такий рівень та якість звукових та візуальних ефектів. І сам фільм справив дуже приємне враження. Без сумніву, "Амелі" стала відкриттям 2001 року. Та стрічці не вдалося отримати Оскарівське визнання: У американців завжди залишається упередженість до усього французького (ні одна із номінацій не принесла фільму омріяну статуетку), в принципі, так само як і навпаки. На даний момент "Амелі" займає 10 місце у рейтингу IMDB. До речі, я думаю Ви пам"ятаєте зовсім юну Одрі Тоту у контроверсійному "Бальмонті" Мілоша Формена. Внутрішній світ людини – дуже крихка і по суті замкнена субстанція. Наскільки все-таки важливо знайти людину, яка мало того зрозуміє цей світ, але й не порушить певного балансу і гармонії, привносячи частинку самої себе. “Амелі” – дуже приємний і ніжний фільм, сповнений глибоко філософських елементів, гумору та іронії, а також чарівності пре- і пост-коїтальної гри. Тепла тональність фарб, настрою і музики підхоплюється закоханою парою, яка мчить на маленькому мопеді вулицями Парижу, назустріч сонцю, вітру, коханню і вічності(?). Vitaly Zhyvyi
Полное описание
8
Год производства
2001
Оригинальное название
Fabuleux destin d'Amйlie Poulain, Le
Источник: kinopasta.ru